Слова подяки вчителю своїми словами, у прозі
Сьогодні ми прощаємося зі школою і хочемо винести особливу подяку нашому першому вчителеві. Ви вчили нас писати, читати, дружити, поважати. Стільки сил і праці Ви вклали в кожного з нас, стільки нервів витратили, що просто неможливо підрахувати. Ваша душа повна добра і любові. Ви справжній педагог, який відданий своїй справі. Ми хочемо побажати тільки вдячних і старанних учнів. Низький Вам уклін. Ми завжди будемо вдячні за все, що від Вас отримали!
Прийміть в знак подяки за вашу нелегку працю подарунок від усього класу у вигляді веселої пісні про шкільні будні, яку ми самостійно розучили.
Дорогий вчитель! Від щирого серця дякуємо Вам за те, що допомогли нашим дітям здійснити перші кроки в країну великих знань і світлої науки! Дякую за Ваше терпіння і великий труд! Бажаємо Вам відмінного здоров’я, особистого щастя, щирої поваги і постійного оптимізму!
Дорогий перший учитель, вітаємо з випускним! Бажаємо закоханості в викладацьку працю, віри в підопічних, нових досягнень! Нехай навчальні будні заряджають позитивом, вносять нові ідеї, розставляють життєві корективи, змушують задуматися про головне, дозволяють повноцінно відпочивати, систематизують, оновлюють, радують, дають «хліб» знань, винагороджують мудрістю, обдаровують досвідом. Для нас ви – найкращий, грамотний, спритний, безцінний педагог.
Першу вчительку діти часто називають другою мамою. І неспроста, адже вона піклується про здоров’я і безпеки малюків, доглядає за ними весь час, поки ті перебувають в школі. Щиро дякуємо Вам за вашу працю, за турботу про наших дітей, за Вашу увагу і розуміння, за Вашу доброту і ласку. Ви стали справжньою провідною зіркою для наших дітей. Спасибі, що змогли відкрити для них дорогу до підкорення вершин знань, за те, що Ваш безцінний досвід допоміг розкрити в кожній дитині її приховані таланти і можливості!
Перший вчитель, не просто вчитель! Вона замінила нам маму, вона витирала нам носи і мазала зеленкою збиті коліна. Саме вона навчила нас тому, що в житті точно стати в нагоді – читати, писати і рахувати до десяти. Тримайтеся, скоро Вам доведеться стати другою мамою вже для наших дітей. Дай Вам Бог здоров’я і терпіння!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
